Яскравих барв
Величне розмаїття,
Відтінків гра
Далеких і близьких.
У вітру подихах,
В степовім цвіті
Відлуння наших дум,
І тяжких, і легких.
Густою димкою
Простори вкрито,
Дим від багать поволі вгору йде.
Немає вітру
Вітер спить
Й степові квіти
Їх пахощі вбирати просять
Й вечір пить...
Схід...
Світ в тумані потопає.
Із нього в тиші виринають
Химерні образи,
Як згадки давнини,
Чи мрій похмурих обриси,
Що встали з глибини
Бентежної свідомості
Митця...
Строкате небо.
Всюди.
Без кінця.
Блискучий Диск ховається за хмари.
З’являється в багряному вбранні,
А після, знову –
В димчатій вуалі.
Ховається,
А небосхил вкриває,
Неначе буря,
Хмар рожевих зграя.
Згасає світло – гаснуть і вони...
Минали ночі,
Минали дні.
Здіймався обрій хмарними горами,
Що нас єднають з небесами
Неспокоєм душі
Й жагою мандрувань...